«Історія меду»

Історія меду починається ще задовго до появи писемності. З роками люди почали дізнаватися про корисні властивості меду.

Найдавніший запис про бджіл у вулику виявили у храмі сонця, який був споруджений у 2400 р. до н.е., неподалік Каїра. Зображення бджоли використовувалося в єгипетських ієрогліфах. Вона символізувала для фараонів царську владу.

Стародавні єгиптяни використовували мед як підсолоджувач, як подарунок богам і навіть як засіб для бальзамування.

Єгиптяни та греки пекли медові пряники й віддавали їх як жертвопринесення для задобрення богів.

Проте для греків мед був не лише їжею, але й цілющими ліками. У грецьких книгах рецептів можна було знайти цукерки та пироги, приготовлені на основі меду.

Римляни також використовували мед як подяку богам і в кулінарії. Бджільництво набуло популярності у Римській імперії. Збільшилося виробництво меду та воску для свічок після визнання християнства.

Мед був популярним підсолоджувачем до епохи Ренесансу. З появою цукру люди почали вживати мед рідше, але бджоли залишалися символами для багатьох.

Бджола була знаком царя Нижнього Єгипту часів першої династії, лінія бджіл у польоті була вишита як на прапорі Наполеона, так і на його одязі. У III столітті до н.е. бджола була на монетах у грецькому місті Ефес. Цю комаху вважали символом античних богів Артеміди та Амура.

Перші колонії бджіл з’явилися ще за 56 млн років до існування людства. Почали збирати мед диких бджіл первісні люди. Вони не боялися укусів цих комах.

Лікарі Єгипту використовували мед, як ліки при проблемах шлунку, пухлин та відкритих ран.

На Русі тих, хто видобував мед, називали бортниками. Ці люди виявляли дупла з бджолами, а й розводили цих комах, власноруч виготовляючи для них будиночки.

Мед вважався привілеєм знаті. З нього на Русі варили хмільний напій. Монастирський мед могли виготовляти лише церковники та представники держави.

Медоносні бджоли поступово почали з’являтися на кожному континенті. Сьогодні розведення бджіл – популярне заняття.